5 Серпня, 2015 23:17

В Україні пропонують ввести обов'язкове медичне страховання. Але ВІЛ-інфекція ним не покривається

В Україні хочуть запровадити загальнообов’язкове соціальне медичне страхування для кожної особи. Система передбачає отримання застрахованою особою свідоцтва, згідно якого вона може звернутись до певного закладу охорони здоров’я та отримати медичну допомогу за рахунок коштів загальнообов'язкового соціального медичного страхування. Про це повідомляє сайт Закон і бізнес.

З відповідною пропозицією виступив народний депутат Андрій Шипко, зареєструвавши у ВРУ проект Закону №2462а від 30.07.2015 року «Про загальнообов'язкове соціальне медичне страхування».

Медстрахуванню відповідно до проекту підлягають всі громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних умовах. Це стосується як працюючих на загальних підставах осіб,  так і тих, хто перебуває на виборних посадах чи забезпечує себе роботою самостійно. В окремих випадках (непрацюючі діти, інваліди тощо) допускається можливість бюджетних призначень з держбюджету на страхування таких осіб.

Перелік страхових подій та страхових ризиків, при настанні яких надається медична допомога за загальнообов'язковим соціальним медичним страхуванням визначається постановою КМУ із врахуванням прийнятого Держбюджету України на наступний рік, планового розміру Фонду соцстрахування, коштів, що передбачені державними та регіональними програмами, розміру та структури державне замовлення на здійснення медичної допомоги.

Зокрема, перелік страхових подій згідно з проектом передбачає наступне:

1) госпіталізацію до медичних закладів інтенсивного та планового лікування за умови доставки застрахованої особи туди службою екстреної допомоги або відповідно до направлення лікаря;

2) надання медичної допомоги в медичних закладах в умовах денного стаціонару за умови направлення лікаря, що надає первинну допомогу або закладу, що надає вторинну та третинну допомогу;

3) реабілітацію та надавання медичної допомоги у санаторно-курортних закладах за направленням медичних закладів пiсля перенесених захворювань i травм;

4) проведення профілактичних щеплень проти інфекційних хвороб за епідемічними показаннями;

5) надання медичної допомоги у медичному закладі в стаціонарних умовах у зв'язку з вагітністю, пологами та їх наслідками;

6) забезпечення лікарськими засобами та виробів медичного призначення.

Водночас за кошти соцмедстрахування не надаються:

1) медична допомога, що надається за кошти Держбюджету та місцевих бюджетів і направлена на фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров'я;

2) медична допомога, яка згідно відповідних актів законодавства відноситься до гарантованого мінімального рівня медичної допомоги;

3) медична послуга з проведення медичного огляду окремих категорій працівників відповідно до Законів України “Про охорону

праці” та “Про захист населення від інфекційних хвороб”; для визначення придатності до управління механічними транспортними засобами, можливості придбання, зберігання та носіння газової та вогнепальної зброї, отримання виїзної візи;

4) медична послуга з проведення судово-медичної, судово-психіатричної, медико-соціальної та патологоанатомічної експертизи;

5) платна медична послуга, яка надається в державних закладах охорони здоров'я, вищих медичних закладах освіти, та науково-дослідних установах;

6) медична послуга з надання медичної допомоги в санаторно-курортних і оздоровчих закладах охорони здоров’я, що надаються за рахунок власних коштів громадян;

7) медичні послуги з надання медичної допомоги із лікування наркології, СНІД, ВІЛ-інфекції, гепатиту С та венеричних захворювань;

8) медична допомога щодо штучного переривання вагітності, крім випадків, коли воно проводиться за медичними показниками, а також медична допомоги щодо штучного запліднення, лікування безплідності, контрацепції;

9) медична послуга щодо оптичної та лазерної корекції зору, підбору окулярів;

10) медична послуга пов’язана з надання допомоги за межами України тощо.

Застрахована особа має право в термін до 15 листопада року, що передує календарному, звернутися до Фонду соціального страхування за місцем своєї реєстрації із заявою щодо укладення договору про загальнообов'язкове соціальне медичне страхування.

Фонд соціального страхування та страхові

організації, що мають відповідні ліцензії для проведення загальнообов’язкового медичного страхування, видають застрахованим особамсвідоцтво про загальнообов'язкове соціальне страхування. В разі наявності у застрахованої особи ознак захворювання, вона повинна звернутися до Медичних закладів, вказаних у свідоцтві.

Внески на загальнообов’язкове страхування здійснюють: роботодавці, бюджет, громадяни, соціальні та громадські (благодійні) фонди.

Розмір коштів на оплату витрат закладів охорони здоров’я за надану медичну допомогу визначається відповідно до потреби в цих коштах, яка розраховується на підставі наступних даних: кількості осіб, що були госпіталізовані за минулий календарний рік та перебували у медичних закладах на  денному стаціонарі, кількості осіб, яким надавалась медична допомога з реабілітації, кількості проведених профілактичних щеплень, тарифів та цін на проведення діагностики, лікування та вартості лікарських засобів.

Планується, що документ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію з 1 січня 2017 року.

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter