10 сентября, 2015 02:16

«Цей склад МОЗ не здатен провести реформи» — громадські активісти

Київ. Спекотний початок осені, помножений на сморід від пожеж у лісах і на торфяниках довкола міста. Увімкнувши сирени, по місту мотаються карети «швидкої допомоги» — у таку погоду збільшується кількість людей, які мають проблеми з серцево-судинною і легеневою системами або ж з алергічними реакціями. Лікарі працюють на межі сил і ресурсів: адже, як і вся держава, Київ не має належної кількості медикаментів і лікарських препаратів.

Проблема із закупівлею лікарських засобів для України не нова. Кожен новий уряд обіцяє її вирішити, але здебільшого всі реформи закінчуються тим, що хворі та їхні родини роблять закупи необхідних препаратів самостійно. Щоправда, за останній рік чималий внесок у забезпечення київських лікарень ліками і дорогими медикаментами зробили волонтери – кияни мають досвід Майдану. Тоді вони «по вервечці» носили йод, перев’язочні матеріали й антибіотики у шпиталі Майдану, пізніше, з початком воєнних дій на Донбасі, саме пересічні кияни стали першими постачальниками життєво необхідних препаратів до Центрального клінічного військового госпіталя. Власне, київські волонтери будь-якої миті готові зриватись з місця, їздити по аптеках і шукати потрібні у даний момент ліки, як це відбувалось 31 серпня і 1 вересня цього року, коли лікарні і госпіталі почали приймати поранених гвардійців і міліціонерів, які постраждали у сутичках під стінами Верховної Ради України.

Але не всі ліки можна придбати в аптеці – так, є окремі категорії хворих, для яких ліки можна придбати лише за державною програмою закупівлі ліків і препаратів. Інсулін для хворих на цукровий діабет і препарати з комплексу антиретровірусної терапії (АРТ терапії) для ВІЛ-позитивних городян – це персональні лікарські засоби, які держава зобов’язалась придбати для потреб кожного хворого. За нормальних обставин так і відбувається, але в Україні схеми закупівлі ліків і препаратів для специфічних категорій хворих є розсадниками корупції і не відповідають потребам часу.

Після Революції гідності громадські активісти (правники і пацієнтські неурядові організації) вимагали від влади провести докорінну реформу системи охорони здоров’я укупі з реформою системи державних закупівель ліків. Минув більш як рік після Майдану, а ситуація не поліпшилась, визнають активісти. «Досі до 40 відсотків державних коштів, що витрачаються на закупівлю ліків, складають «відкати» і переплати, до схем закупівель долучене обмежене коло постачальників – представників так званої фармацевтичної мафії», — розповів журналістам голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Тож громадськість (Центр протидії корупції, благодійний фонд «Таблеточки», Всеукраїнська мережа ВІЛ-позитивних та інші організації) запропонувала урядові передати процедури закупівлі міжнародним організаціям. Останні – ООН і міжнародний фонд боротьби з поширенням ВІЛ-СНІД-у і туберкульозу – підтвердили, що готові до кінця цього року налагодити закупівлю ліків для українців. Через ці установи українці будуть закуповувати ліки для дитячої і дорослої онкології, онкогематології, тест-системи та препарати для ВІЛ-інфікованих, хворих на гепатит С, а також вакцини. Як повідомила прес-служба міністерства охорони здоров’ я, держбюджет виділив на ці потреби близько півтора мільярда гривень. «Перехід на закупівлі через міжнародні організації має зекономити Україні кошти і викоренити сірі тендерні схеми, а також дасть змогу своєчасно доправляти ці препарати в Україну», — повідомив заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець.

Тим часом, два випадки захворювання на поліомієліт на Закарпатті змусили лікарів-інфекціоністів по всій Україні замислитись, чи вистачить відповідної вакцини для щеплення від цієї хвороби. У Києві чиновники і пересічні громадяни пригадали, що останні пару років містяни скаржаться, що не можуть зробити своїм дітям обов'язкові щеплення. При цьому вони нарікають, що у поліклініках відсутні вакцини, які колють діткам, щоб уберегти їх від небезпечних інфекційних захворювань. Медики кажуть, що масова відсутність щеплень може викликати зростання захворюваності. 

Тим часом, Київська міська державна адміністрація виявила, що з вакцинами не так все і погано, і що не всі батьки погоджуються робити малечі щеплення, побоюючись, що вакцина може бути неякісною, або що щеплення може викликати у дитини ускладнення. «Завжди були діти, батьки яких відмовлялися від щеплень, але більшість їх все-таки робили. В ситуації, коли щеплення не робляться абсолютній більшості дітей, ми опинились уперше! Прогнозувати, як це відіб'ється на здоров'ї дітей, складно. У кожному разі – не в кращу сторону. Можливе і зростання захворюваності, якщо проблему не вирішити», – розповів журналістам лікар-інфекціоніст Юрій Жигарьов. 

В КМДА заявляють, що брак вакцин, як і нестача специфічних препаратів для окремих категорій хворих – результат не проведення тендерів з боку МОЗ. У міністерстві визнають, що тендери були проведені із запізненням або не проведені взагалі. В результаті цього, ліків для АРТ-терапії у державних запасах фактично немає, ВІЛ-позитивні українці змушені шукати можливості і купувати препарати самостійно (дякуючи Богові за небайдужість та оперативність волонтерів). 

Проблеми з ліками, а відтак з виживанням, мають не лише ВІЛ-позитивні і хворі на СНІД українці, — визнають чиновники від медицини. «Українська держава повинна вивести з тіні і провести прозорі публічні тендери на закупівлю життєво необхідних ліків, а для цього чиновникам треба позбутись впливу фармацевтів. Як на мене, нинішній склад МОЗ не здатен провести необхідну реформу у системі закупівлі ліків – але бодай частину із запропонованих нами пунктів вони будуть змушені зробити під тиском юристів і громадськості», — каже Віталій Шабунін. 

«Першим кроком у боротьбі з корупцією в сфері державних закупівель ліків ми бачимо через механізм передачі закупівель міжнародним організаціям. Тим не менше, прошу зрозуміти, що це тимчасовий механізм, упродовж 4 років нам треба буде створити нову систему, в якій не буде місця корупційним механізмам», — повідомила юрист Лана Сінічкіна.

Голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець заявила, що її колеги підтримують пропозиції від громадськості. «Якщо МОЗ не хоче проводити реформування своїх структур і систем, — законодавці і громада, отже, мають їх змусити це зробити, тим більше, що цього вимагають самі українці та наші європейські партнери», — наголосила Ольга Богомолець.

Богдана Костюк

Київ 1

Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

Материалы по теме